Всіх включено. Як інклюзія працює в українських офісах | НВ

 

Чи є в Україні компанії, які свідомо впроваджують інклюзивні практики або мають їх «зашитими» у своїй організаційній культурі? Які переваги отримує бізнес, створюючи цінність у команді з різноманітних груп людей? Як це впливає на інновації в компанії? Для швидкості розвитку країни ці питання є важливими, бо відповіді на них можуть бути яскравим індикатором позитивних змін та реформ, орієнтованих на людину.

Тема включення різноманітних груп людей у суспільне життя намагається вкорінитися у нас ще задовго до початку світоглядних та революційних змін 2014-го. Сьогодні ця ідея піднімається з новою хвилею. Звісно, не в останню чергу завдяки світовій тенденції, яку Україна поволі підхоплює, підписуючись на досягнення глобальних цілей сталого розвитку.

Втім, яку вигоду з різноманіття можуть мати сучасні компанії, а також люди, що їх творять, і які в них працюють? У 2018 році близько 1700 компаній у 8 країнах світу взяли участь у дослідженні Harvard Business Review про вплив та співвідношення між інклюзією та прибутками. Варто сказати, що окрім грошового збагачення, залученість різних людей у професійні команди дає великий поштовх у розвиток культури організацій, яка дозволяє їм бути гнучкими, швидкими, інноваційними, читайте – лідерами.

Наскільки українські компанії звертають увагу і розуміють силу включення усіх? Вже можна говорити про перші наміри та наслідування, які мають шанс стати системними і такими, що формуватимуть тенденцію на ринку.

Наприклад, інклюзивні практики прописані у стратегії національної інституції Мистецький Арсенал, який входить до списку 50 найбільш значимих державних підприємств економіки України, розповідає його генеральна директорка Олеся Островська-Люта. В структурі цієї культурної організації працює окремий відділ, який опікується досвідом користувачів простору. У команді Арсеналу переконані, що кожному та кожній з відвідувачів має бути комфортно, бо це найкращий спосіб проявити повагу до людини і запросити її до співучасті. Саме через залученість людей і створення для них можливостей Арсенал притягує нових гостей різних соціальних груп і стає помітною модерною платформою з високим трафіком та увагою.

Глобальна ІТ-компанія SoftServe з головним офісом у Львові не впроваджує інклюзію заради інклюзії, тільки тому, що це трендово. Розуміння, реагування і задоволення потреб кожних працівника чи працівниці - це вже частина культури організації. У SoftServe на керівних позиціях працюють люди на візку, тому, наприклад, список технічних вимог для організації будь-якої події за участі цього бізнесу передбачає, що доступність має забезпечуватися для всіх без зайвих запитань. Одна з помітних спрямованих на інклюзію ініціатив у компанії запроваджена також у процесі рекрутингу. Найм організований таким чином, аби уникати оціночних суджень щодо кандидатів через їхній вік, стать чи, наприклад, сімейний статус. Експерти мають доступ до інформації виключно про професійні вміння людини.

«Ми – celebrate diversity, бо це нам дає потрібні результати ефективності», – запевняє Антоніна Скрипник, Head of Financial Services Lab компанії.

«Ашан Україна» існує на локальному ринку уже 10 років, і практики інклюзії запровадилися в організації завдяки її західному походженню. Прийняття людей з особливими потребами на роботу було ціннісним викликом для української команди, втім дуже швидко стало нормою.

У ХХІ столітті потрібно переосмислити поняття успіху та ефективності організацій. Рейтинг сучасних компаній мав би полягати не у кількості зароблених грошей, а в показниках позитивного впливу на світ. Про це мислить Ярослав Ажнюк, співзасновник ще одного глобального бізнесу родом з України - Petcube. Ставлення до рівності та твердий акцент на повазі до інакшості у нього виробилися з дитинства і підсилилися завдяки досвідам роботи у США, де ментальність інша.

«Коли я жив у Києві, то почувався білою вороною як україномовний хлопець. В школі мені доводилося войовничо протистояти учням і навіть учителям, які насміхалися. А мені хотілося бути класним, щоб люди прагнули бути такими, як я. Тому, якщо хочеться залучити людей на свій бік, треба показувати хороші й красиві сторони своїх ідей, замість того, щоб втягувати опонентів у протистояння», – переконаний Ярослав.

Чи цього достатньо, аби продовжити ґрунтовну розмову про інклюзію та вигоду з неї для українського бізнесу? Очевидно, що так.

Чи є в Україні ще компанії, які свідомо впроваджують інклюзивні практики або мають їх «зашитими» в своїй культурі? Маємо більше розвідати. Зібрати багато власників чи менеджерів бізнесу, які могли би розповісти про свій глибокий досвід різноманіття на роботі і включення у свої команди різних та інакших людей, поки складно. Проте цього взагалі не можливо було зробити ще кілька років тому. Ріст і зміна помітні, хоч навіть найменший крок у напрямку розкриття теми інклюзії, чи зусилля зробити її видимою, даються через довгі перемовини і сумніви.

Важливим зрушенням зробити наші працю та команди інклюзивними стане регулярне тренування своєї внутрішньої емпатії та погляду з іншої точки зору на потреби ближнього. Передусім з таких зусиль зможе прийнятися більше побутових рішень, які зроблять процеси компаній інклюзивними.

А чи можна назвати інклюзивною компанію, в якій працюєте ви? Зголосіться, якщо так. Коли ні, то яку ініціативу можна було би запровадити на цю тему вже від завтра?

Антон Ткачук

 

Матеріал створений на основі дискусії про вигоду для бізнесу від різноманіття. Подія організована Освітнім центром з прав людини у Львові разом з Львівською бізнес-школою УКУ. У розмові взяли участь: Антоніна Скрипник, Head of Financial Services Lab компанії Softserve; Ярослав Ажнюк (через відеозв’язок), співзасновник компанії Petcube; Тетяна Герасимова, директорка магазину Ашан Львів Чорновола; Олеся Островська-Люта, Генеральна директорка Мистецького Арсеналу; Дмитро Щебетюк, телеведучий та співзасновник ініціативи «Доступно.UA».

Спеціально для НВ Бізнес

Оригінал статті опубліковано тут.